Тема 10. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ І ТОРГОВІ ВІДНОСИНИ
10.3. Платіжний баланс
Зовнішньоторгова діяльність країни відображається в платіжному балансі.
Платіжний баланс складається в формі бухгалтерських рахунків, що містять статистичну інформацію про торгові та фінансові угоди економічних суб'єктів країни із закордоном за певний період часу, як правило, за рік. Вартісний вираз платіжного балансу відображає співвідношення між вартістю, яку одержує країна, і вартістю, що вивезена за кордон.
Платіжний баланс має чотири балансові рахунки:
– торговий баланс фіксує усі торгові операції між країною і закордоном, показує експортні доходи і імпортні витрати;
– баланс послуг включає фрахт, виплату ліцензії, страхові, туристичні і брокерські послуги, чистий прибуток на інвестиції (проценти і прибутки на закордонні активи господарських суб'єктів і громадян країни за відрахування доходів іноземців на активи, якими вони володіють в даній країні).
– баланс переказів фіксує безплатні доставки товарів і допомогу у вигляді грошових переказів;
– баланс руху капіталу фіксує купівлю-продаж активів (акції, облігації), тобто експорт капіталу. Позитивне сальдо балансу руху капіталу означає приплив капіталу, негативне сальдо – відплив.
Рахунок поточних операцій включає торговий баланс та баланси послуг і переказів. Дефіцит рахунку поточних операцій поповнюється за рахунок чистого припливу капіталу. На величину рахунку поточних операцій чинить вплив темп економічного зростання країни – збільшення темпу економічного зростання викликає дефіцит рахунку поточних операцій. Сальдо рахунку поточних платежів відображає чистий експорт країни.
Сальдо платіжного балансу – це сума сальдо поточних рахунків і сальдо балансу руху капіталу. Активне сальдо платіжного балансу означає заборгованість закордону країни і веде до підвищення курсу національної валюти. Дефіцит (надлишок) платіжного балансу впливає на валютні резерви країни і, отже, на пропозицію грошей. Відсутність впливу спостерігається лише при плаваючому валютному курсі. Країна повинна прагнути до нульового сальдо платіжного балансу, для чого застосовуються такі заходи:
– валютні інтервенції;
– скорочення зовнішньоекономічних зв'язків;
– зміни внутрішньої фіскальної і грошово-кредитної політики;
– зміни валютного курсу.
Дефіцит платіжного балансу означає, що населення країни за даний період заплатило іноземцям більше (оплата імпорту благ + експорт капіталу), ніж отримало від них (виручка від експорту благ + імпорт капіталу), і тому іноземці мають певну суму грошей, яка дорівнює дефіциту платіжного балансу даної країни. Ці гроші будуть пред'явлені в національний (центральний) банк країни для обміну на девізи (іноземні валюти), що призведе до скорочення валютних резервів національного банку.
