Інфляція – довгострокове стійке підвищення загального рівня цін, що призводить до знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності. Інфляція спричиняється перевантаженням сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою товарами і послугами. Внаслідок цього змінюються параметри рівноваги потоку товарів і послуг та потоку грошей:
Пропозиція грошей • Швидкість обігу =
= Загальний рівень цін • Кількість товарів і послуг.
Також існують поняття дефляції – довгострокове і безперервне зниження загального рівня цін – і дезінфляції – уповільнення темпів інфляції. Для кількісного визначення інфляції використовуються індекси цін і рівень цін. На практиці інфляція, як правило, вимірюється зміною індексу споживчих цін.
При розгляді інфляції важливим поняттям є інфляційні очікування, тобто очікування подальшого зростання цін господарськими суб'єктами. Розрізняють адаптивні та раціональні інфляційні очікування.
Адаптивні інфляційні очікування грунтуються на характеристиці змін інфляції в минулому. Очікування інфляції змінює поведінку індивідів у споживанні і плануванні Діяльності, що сприяє подальшому розвитку інфляції.
Раціональні інфляційні очікування грунтуються не тільки на характері змін інфляції в минулому, а й на аналізі майбутніх змін за рахунок економічної політики. Таким чином, інфляційні очікування скорочуються і, як наслідок, змінюється поведінка індивідів.
Сукупна пропозиція визначається поведінкою індивідів на ринку праці. Тому функція сукупної пропозиції при постійному зростанні цін враховує інфляційні очікування індивідів.
Інфляцію також може спровокувати інфляційний шок. Наприклад, шок пропозиції може призвести до зростання рівня цін при скороченні рівня випуску і до зниження реальної заробітної плати.
