Бюджет – це грошове вираження збалансованого кошторису доходів та видатків за певний період (як правило, за рік).
Державний бюджет – основа фіскальної політики держави, яка визначає методи і джерела фінансування! бюджету та його використання. Бюджет поповнюється в основному за рахунок податкових надходжень і витрачається на державні потреби. Доходи бюджету:
– податок на прибуток корпорації;
– податок з продажу;
– місцеві податки;
– доходи від зовнішньоекономічної діяльності;
– рентні платежі;
– неоподатковані доходи;
– прибутковий податок та інші статті доходів.
Бюджетні кошти використовуються для державних
купівель з метою:
– збільшення сукупного попиту;
– фінансування економіки;
– фінансування науково-технічних досліджень і розробок;
– фінансування військових витрат;
– витрат на управління;
– фінансування цільових програм;
– виплат трансфертів (субсидії, субвенції, допомога, дотації), кредитів і допомоги іншим державам.
Державний бюджет може бути дефіцитним, якщо видатки перевищують доходи, або профіцитним, якщо доходи перевищують видатки. При спаді виробництва бюджет дефіцитний, при піднесенні – профіцитний.
Державний бюджет буде нормальним, якщо видатна частина держбюджету дорівнюватиме доходній. Дефіцит держбюджету не є небезпечним для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2-3 % ВНП. Якщо він перевищує цей рівень, то це негативно відбивається на функціонуванні грошової та кредитної систем і всієї економіки в цілому.
Причини дефіциту державного бюджету:
– зменшення приросту національного доходу в умовах кризового стану економіки;
– падіння доходів;
– зменшення акцизних податків, які надходять у держбюджет;
– збільшення бюджетних витрат;
–і- непослідовна фінансово-економічна політика. Для зменшення бюджетного дефіциту треба: ,/. ~ змінити систему оподаткування;
– ліквідувати дотації збитковим підприємствам;
– перейти від фінансування до кредитування;
– знизити витрати на управління державою;
– підвищити роль місцевих бюджетів;
– скасувати необґрунтовані фінансові пільги. Щоб відрізнити результати дискреційної фіскальної політики від результатів циклічних коливань економіки, розраховується бюджет повної зайнятості. Це є основ для поділу бюджетного дефіциту на:
– структурний, який показує відмінність бюджетів повної і фактичної зайнятості. Визначається як різні між фактичними державними видатками і доходами бюджету повної зайнятості при фактичному оподаткуванні;
– циклічний, який визначається як різниця між фактичним і структурним дефіцитом. Циклічний дефіцит з, лежить від дії автоматичних стабілізаторів.
У період спаду виробництва, коли рівень безробіття перевищує природний, виникає циклічний дефіцит. То загальний дефіцит визначається сумою циклічного | структурного дефіцитів. У період піднесення загальні дефіцит визначається різницею між структурним циклічним дефіцитом. Основні фактори зростання дефіциту бюджету такі:
– зниження податків;
– збільшення видатків на оборону;
– зростання виплат державного боргу;
– збільшення трансфертних платежів.
Бюджетний дефіцит зменшується при:
– збільшенні реального національного продукту (підвищуються податкові надходження, а соціальні плат зменшуються);
– зниженні податків, що збільшують прибуток домашніх господарств. Внаслідок цього збільшуються заощадження, що спрямовуються на інвестиції.
Заходи держави щодо покриття бюджетного дефіциту:
1. Додаткова емісія грошей (що призводить до інфляції).
2. Збільшення внутрішнього боргу (випуск державні цінних паперів).
3. Збільшення зовнішнього боргу (міжнародний кредит). Бюджетний надлишок спрямовується на погашення цих заборгованостей.
