Тема 5. ЦИКЛІЧНІ КОЛИВАННЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
5.7. Джерела економічного зростання
Приріст обсягу виробництва (Q) може бути досягнутий за рахунок приросту праці (L), приросту капіталу (DK),технічних нововведень (ТН).
Відповідно приріст обсягу виробництва за рік визначається внеском кожного фактора виробництва в економічне зростання.
Приріст обсягу виробництва може бути досягнутий за допомогою залучення більшого обсягу ресурсів та продуктивнішого використання їх.
Розглянемо; наприклад, як впливає на реальний ВНП зростання витрат праці.
Реальний ВНП у будь-який час визначається як витрати праці (в чол.-год.), зменшені на продуктивність праці (реальний годинний виробіток в розрахунку на одного робітника).
ВНП = Кількість відроблених чол. – год. х
х Продуктивність праці.
Затрати праці залежать від:
– кількості зайнятих (а вона в свою чергу залежить від кількості населення і відсотка працездатних);
– тривалості робочого тижня (правові фактори, колективні договори).
Продуктивність праці залежить від:
– технічного прогресу (або сукупної продуктивності факторів виробництва, обсягу капіталовкладень, освіти, розміщення трудових ресурсів та ін.).
Таким чином, реальний обсяг виробництва залежить від:
– кількості зайнятих;
– середньої кількості відроблених годин;
– продуктивності праці.
В економічно розвинутих країнах зростання продуктивності праці забезпечується на 70–80% за рахунок технічного прогресу.
Економічний розвиток залежить від економічного зростання (характеру використання продуктивних сил суспільства) і суспільного способу виробництва (еволюції економічної системи).
Найважливішими проблемами теорій економічного зростання є:
– відшукання джерел зростання;
– забезпечення довготривалої стійкості;
– темпи оновлення та структура національного господарства;
– економічні наслідки технічного прогресу;
– підходи до вимірів факторів та результатів. З метою вирішення цих та інших проблем застосовуються моделі економічного зростання.
